Збереження психічного здоров'я учасників освітнього процесу в умовах пандемії COVID-19 засобами практичної психології

Діана Романовська,

Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи НАПН України, Київ, Україна

Preservation of mental health of participants of educational process in а COVID-19 pandemic by means of applied psychology

Diana Romanovska

Ukrainian Science Methodological Center of Applied Psychology and Social Work of NAES of Ukraine, Kyiv, Ukraine

Abstract. The article examines the results of the study of the socio-psychological consequences of the COVID-19 pandemic, which are felt by participants in the educational process, conducted as part of the research «Overcoming the effects of the COVID-19 pandemic in the psychological service of education.» The rating list of social and psychological problems of the participants of the educational process, which are formed by the participants of the online focused interview from Chernivtsi region, is presented. An anonymous online survey of teachers has identified four main features that create a high level of personal anxiety and worsen the state of mental health, and hence the quality of professional teaching: fear of infection; difficulties with the organization of time in terms of distance learning; inability to perform professional tasks in full; emotional exhaustion. The consequences of the pandemic, quarantine, COVID-19 disease on the emotional burnout of teachers are analyzed.

The article specifies the tasks of professional activity of specialists of the psychological service of the education system to overcome the consequences of the pandemic. Strategies strategies and means of psychological assistance to pedagogical workers, parents, students are offered for the purpose of prevention of emotional burnout and overcoming of psych emotional exhaustion after illness in the conditions of distance learning: practical-orientation strategy of preservation of mental health, formation of skills of psych hygiene; practical and constructive strategy of achieving emotional balance and mastering new trajectories of emotional response; personality-facilitative as an emotional support of the teacher in the personal-professional transformation to online learning, self-development.

Keywords. mental health, socio-psychological consequences, emotional exhaustion, anxiety, strategies and means of psychological assistance.

Вступ. Пандемія COVID-19 стала проблемою, яка зачепила фактично усі категорії населення різних країн світу. Питання, що пов’язані з цією пандемією, хвилюють як пересічних людей, так і лідерів держав, науковців, лікарів тощо. Дана тема хвилює і фахівців психологічної служби системи освіти України, що піклуються про психічного здоров’я учасників освітнього процесу в закладах дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти. На початку пандемії практичні психологи, соціальні педагоги закладів освіти виявилися недостатньо професійно готовими здійснювати заходи соціально-психологічної допомоги педагогам, здобувачам освіти та їх батькам щодо збереження психічного здоров’я в кризових умовах [2].

Мета. Представити результати наукового дослідження «Подолання наслідків пандемії COVID-19 у діяльності психологічної служби системи освіти» та окреслити стратегію роботи практичних психологів закладів освіти щодо збереження психічного здоров'я учасників освітнього процесу в умовах сьогодення.

Методологія. В процесі дослідження комплексно застосовувалися наступні методи: теоретичні – аналіз, порівняння, систематизація та узагальнення наукових досліджень; емпіричні – бесіди, метод групового фокусованого інтерв’ю в режимі онлайн, опитування фахівців психологічної служби системи освіти за допомогою google-форми; математичні методи обробки даних – описові статистики для узагальнення та представлення результатів; метод вивчення інструментів професійної онлайн-діяльності практичних психологів та соціальних педагогів.

Результати. В процесі наукового дослідження «Подолання наслідків пандемії COVID-19 у діяльності психологічної служби системи освіти», яке здійснили фахівці Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи Національної академії педагогічних наук України (проєкт реалізовується за фінансування Національного фонду досліджень України у 2020-2021) було проаналізовано результати досліджень психологів різних країн світу та визначено основні соціально-психологічні наслідки пандемії в системі освіти, які стали негативними факторами, що погіршили стан психічного здоров’я та психологічного благополуччя учасників освітнього процесу [3].

На сьогодні дослідження того, як психологічно позначається і позначиться в майбутньому пандемія та карантин на людське життя, тривають. Однак, вже частково представлена низка цікавих даних з різних куточків світу, про те як саме реагує людство на COVID-19. Підмічено, що кожна культурна схема (національність) – має свої особливості реагування на кризові ситуації, які залежать і від рівня соціально-економічного розвитку, і від зрілості особистості. Частково це пояснюється різною якістю життя та рівнем освіти [5].

Австралійські і британські дослідники висловлюють занепокоєння, що наслідки пандемії для психічного здоров'я триватимуть набагато довше, ніж для фізичного. Для 10-15% людей, яким не пощастить, життя не повернеться до норми після пандемії COVID-9 (зазначає професор психіатрії з Університету Британської Колумбії і автор книги "Психологія пандемій" Стівен Тейлор).

Узагальнюючи представлені результати досліджень визначимо основні проблеми, що виникають у людей, внаслідок пандемії (і у тих, хто перехворів, і у тих, хто не хворів на коронавірусну інфекцію): підвищена тривожність, дратівливість, зміни настрою, інші ознаки депресії; панічні атаки; обсесивно-компульсивні розлади; стрес (інформаційний, невизначеності…).

В рамках виконання наукового дослідження у листопаді-грудні 2020 року було проведено дослідження з визначення соціально-психологічних проблем, які виникли в учасників освітнього процесу під час карантину в працівників психологічної служби закладів освіти Чернівецької області (1290 респондентів).

За результатами фокусованого інтерв’ю, онлайн-опитування було визначено, що у значної частини опитаних (83,3%) спостерігалося значне підвищення рівня особистісної тривоги, пов’язаного з ситуацією пандемії на початку карантину у березні 2020, серед них високий рівень зазначили 52,5%. На момент проведення дослідження (листопад 2020) опитані визначили, що частково адаптувалися до ситуації, і підвищений рівень тривоги виявився притаманним вже 71,5%, при чому високий рівень залишився у 15,9% респондентів, середній – 55,6%, а низький, в свою чергу, 29,5% (таблиця 1).

Рівень тривоги

Березень 2020 (початок карантину)

Листопад 2020 (під час дослідження)

Низький

15,2%

29,5%

Середній

31,2%

55,6%

Високий

52,2%

15,9%

Таблиця 1. Рівень тривоги респондентів у березні 2020 і листопаді 2020

Стан тривоги у людини часто породжується або підживлюється страхами. Під час проведення фокус-груп фахівці психологічної служби закладів освіти вказали наступні страхи, які виникали в учасників освітнього процесу, і з якими найчастіше доводилось їм працювати у 2020: страх інфікуватися вірусом COVID-19 – (93,4%); страх хвороби та смерті близьких (68,9%); страх втратити роботу та можливість фінансово забезпечувати власну сім'ю (53,4%) [3].

В результаті дослідження було визначено наступні негативні впливи на психічне здоров’я здобувачів освіти у Чернівецькій області, обумовлені пандемією (рейтинговий порядок): тривога, боязнь людей, що захворіли; зниження навчальної мотивації, байдужість до навчання (представлено у діаграмі 1); залежність від гаджетів; страх інфікуватися, нав'язливе користування антисептичними засобами для рук; не розуміння та страх перед дорослими в масках (у дошкільників); соціальна дезадаптації.

Діаграма 1. Зниження навчальної мотивації учнів

Результати дозволяють зробити висновок про домінування зниження навчальної мотивації здобувачів освіти, з них 13,5% респондентів зазначили максимальний прояв ознаки(10 б.). Разом з тим 2,6% респондентів зазначили наймінімальніший прояв зниження навчальної мотивації учнів, що не створює проблеми для особистого та професійного життя респондентів.

Також було визначено негативні наслідки пандемії, які спостерігаються у педагогів (рейтинговий порядок): стан постійної напруги (хвилювання, тривожність, роздратованість); зниження рівня емоційної рівноваги, емоційне виснаження, надмірна втома (представлено у діаграмі 2); депривація живого спілкування; страх інфікування COVID-19 та смерті; булінг інфікованих.

Діаграма 2. Емоційне виснаження, зниження рівня емоційної рівноваги

Негативні наслідки пандемії в контексті психічного здоров’я спостерігаються й у батьків (рейтинговий порядок): нестача часу для занять з дітьми; відсутність розуміння, що робити з такою великою кількістю часу разом з дітьми; роздратування та напруженні стосутки з родиною та дітьми, зокрема; байдужіть до дитини; страх втратити роботу та здатність забезпечувати власну сім'ю; невміння або небажання бути «вчителями» для своєї дитини, нездатність пояснювати навчальні матеріали зрозумілою для дитини мовою; страх, що дитина «принесе» вірус; високий рівень стресу, тривоги; паніка.

В рамках дослідження було проаналізовано тематику звернень до 595 фахівців психологічної служби закладів освіти Чернівецької області у 2020/2021 н.р. (таблиця 2).

Таблиця 2. Тематика звернень учасників освітнього процесу до фахівців психологічної служби у 2020/2021 н.р. в закладах освіти Чернівецької області

№з/п

Тематика звернень

К-сть звернень

Всього

до психологів від

до соціальних педагогів

батьків

вчителів

учнів

батьків

вчителів

учнів

Труднощі дистанційного навчання

1995

836

2090

1334

477

1517

8249

Страх, тривога, небезпека інфікування covid-19

1467

636

1437

590

318

676

5124

Психоемоційне виснаження, стресові реакції

660

600

798

308

220

510

3096

Труднощі соціальної ізоляції, спілкування

625

336

826

433

205

620

3045

Сімейні конфлікти

193

214

644

Кібербулінг

Домашнє насильство

Інше*

133

346

В рамках проведеного дослідження практичними психологами закладів освіти Чернівецької області було визначено основні детермінанти збереження психічного здоров’я та психологічного благополуччя, на які необхідно звернути особливу увагу фахівцям в роботі з учасниками освітнього процесу:

• розуміння змісту поняття «психічного здоров’я», його складових (7 компонентів), методів його збереження та відновлення;

• позитивне мислення (саногенне мислення);

• показник стресостійкості (толерантність до стресових факторів);

• навички емоційної саморегуляції (емоційна стійкість);

• показники соціальної адаптованості;

• наявність навичок першої психологічної допомоги та самодопомога в стресових станах;

• наявність установки на звернення за допомогою до практичних психологів, психологів, психотерапевтів (за потребою).

За результатами дослідження було визначено основні стратегічні напрямки роботи практичного психолога освітнього процесу в умовах сьогодення:

• психоедукацію педагогів, батьків, здобувачів освіти з питання збереження власного психічного здоров’я та забезпечення соціально-психологічного благополуччя здобувачів освіти в освітньому просторі;

• оволодіння психологогічними технологіями для стабілізації власного емоційного стану, запобігання емоційного виснаження;

• розвиток життєстійкості, стресостійкості учасників освітнього процесу;

• психологічну допомогу щодо відновлення відчуття соціально-психологічного благополуччя, гармонізації внутрішнього стану та міжособистісних стосунків учасників освітнього процесу;

• розвиток психологічної компетентності педагогів, психологічної культури батьків та здобувачів освіти (аутопсихологічна складова, емоційний інтелект, рефлексивне мислення);

З метою формування готовності практичних психологів закладів освіти до надання професійної допомоги учасникам освітнього процессу в питаннях збереження/відновлення психічного здоров’я фахівцями Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАП України у 2021 році розроблено програму підвищення кваліфікації практичних психологів «Подолання наслідків пандемії COVID-19 у закладі освіти». Програма передбачає підвищення методичного та практичного рівнів професійної компетентності фахівців для здійснення ними якісної психологічної допомоги (в тому числі і в режимі онлайн) учасникам освітнього процесу щодо подолання наслідків пандемії COVID-19. Програма розрахована на 30 академічних годин, складається з двох модулів: науково-теоретичного та практико-методологічного.

У програмі передбачено ознайомлення з дослідженнями вітчизняних і зарубіжних вчених щодо психологічних проблем, які виникли в умовах пандемії та теоретичною базою щодо відновлення/збереження психічного здоров’я засобами практичної психології. Проходження кожної теми практико-методологічного модулю супроводжується ознайомлення з ефективним професійним інструментарієм та практичним відпрацюванням психопрофілактичних та психокорекційних технік, методик надання психологічної допомоги та самодопомоги щодо збереження психічного здоров’я. Підтвердженням якісного засвоєння знань, удосконалення професійних навичок стане розробка власного алгоритму професійної діяльності практичного психолога.

Програма апробувалась на базі Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області як спецкурс «Гармонізація психологічного здоров’я, розвиток життєстійкості, стресостійкості учасників освітнього процесу» (в режимі онлайн - 15 год) як підвищення кваліфікації педагогічних працівників Чернівецької області (Романовською Д.Д.). Учасниками онлайн-спецкурсу вже стали три групи слухачів: (листопад 2020 – І, грудень 2020 - ІІ, квітень 2021 - ІІІ), до яких увійшов 89 працівників закладів освіти (52 практичних психологи, 31 вчитель, 6 соціальних педагогів). У першій та другій групах було 32 учасників, що перехворіли корона вірусною інфекцією, і обрали свідомо цей курс як психологічну допомогу для психоемоційного відновлення та з метою гармонізації психічного стану.

У програмі передбачено оволодіння наступними технологіями практичної психології збереження/відновлення психічного здоров'я та розвитку життєстійкості:

• технологія Basic-PH , колесо балансу;

• вправи на релаксацію, візуалізацію, «Тілесне сканування»;

• дихальні вправи: ритмічне дихання, квадратне дихання, холотропне дихання;

• оволодіння навичками: заземлення, центрування, вивільнення, переходу з асоціативної в диссоціативну позицію;

• технологіями самонавіювання, складання афірмацій, сугестивних формул;

• вправи арт-терапії, мандалотерапія (генеруючі, точкові мандали);

• вправи «Минуле – теперішнє – майбутнє», «Найближче оточення», «Енергія», «Думки – почуття – поведінка»;

• техніки розвитку емоційної компетентності, методика «Прожити емоцію…»;

• травмафокусовані техніки регуляції при стресі;

• алгоритми першої психологічної допомоги (самодопомоги) в стресових станах;

• «методика гармонізації» (Шрайбера).

За допомогою «Методики гармонізації» за кілька хвилин можна привести організм в стан гармонії – зробити гармонічним дихання і ритми серця. Це гармонізація діяльності мозку і серця у формі релаксаційної вправи. Шрайбер вважає, що не має сенсу ні чекати, ні шукати зручних зовнішніх обставин для цього, а варто звернутися до внутрішнього світу – і там, насамперед, наводити порядок. При цьому приводити організм в стан когерентності (цілісності, взаємозв’язку усіх процесів в організмі людини) можна як стоячи в заторах, так і на автобусній зупинці, а після цього тренування можна продовжувати вже в домашніх медитаційних умовах.

В американському Інституті серця протягом шести тижнів досліджували групу пацієнтів, які займалися цією методикою: у 22% рівень стресового гормону в крові знизився, а 34% людей позбулися депресії [1].

Висновки. Роль працівника психологічної служби в сучасних умовах організації освітнього процесу, а саме у період пандемії COVID-19 в закладах освіти зросла, починаючи з 2020 року. Практичні психологи спрямували свою професійну діяльність на забезпечення реалізації головної мети і завдань психологічної служби – збереження та зміцнення психічного й фізичного здоров’я; сприяння забезпеченню психологічної безпеки, надання психологічної і соціально-педагогічної допомоги всім учасникам освітнього процесу, які постраждали внаслідок цієї пандемії.

Література:

1. Дальке Р., Дальке М. Депрессия. Как выйти из «темной ночи» души. СПб.: ИГ «Весь», 2011. 304 с.

2. Панок В.Г., Марухіна І.І., Романовська Д.Д. Психологічний супровід освіти в умовах пандемії. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 2020, 2 (2). https://doi.org/10.37472/2707-305X-2020-2-2-12-2 (Crossref, Open Ukrainian Citation Index, OUCI, Unpaywall, Directory of Open Access Scholarly Resources, ROAD, OCLC WorldCat).

3. Романовська Д.Д., Швачій Р.А. Соціально-психологічні аспекти пандемії COVID-19: стратегії психологічної допомоги у закладах освіти. Габітус. Науковий журнал з соціології та психології. №21, 2021. С. 195-200. URL: http://habitus.od.ua/journals/2021/21-2021/36.pdf (дата звернення 02.03.2021).

4. Що Covid робить з нашою психікою. А як це було після аварії на ЧАЕС? Медді Севедж 21 листопада 2020 веб-сайт: BBC News – Україна. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/vert-cap-54839461 (дата звернення: 05.10.2021).

5. Okoro J. et al., 2020; Nguyen, H. C. et al., 2020; Durodie B.

Contact information of corresponding author:

Diana Romanovska, Ph.D.

98-A, Vito-Lytovski lane,

Kyiv, Ukraine, 03045

+38 0509696341

E-mail: diana_roma@ukr.net

ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3004-6734