Doi

Робота практичного психолога з профілактики насильства серед учнів у період карантину

Робота практичного психолога з профілактики насильства серед учнів у період карантину

Наталія Сосновенко

Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи НАПН України, Київ, Україна


WORK OF THE PRACTICAL PSYCHOLOGIST FOR PREVENTING VIOLENCE BETWEEN STUDENTS IN QUARANTINE PERIOD

Nataliia Sosnovenko

Ukrainian Science Methodological Center of Applied Psychology and Social Work of NAES of Ukraine, Kyiv, Ukraine 


Abstract. 

The problem of violence against children has always existed and will probably exist. Today, its consequences, such as the death of children from starvation, during bombing and and shooting, murder during domestic quarrel are widespread. There are also forms of violence, such as sale of children, lebworks, economic exploitation, prostitution, neglect of needs and interests etc. Closure of educational institutions, distance learning through COVID-19 has radically changed the form of psychological support for students. Forced isolation has exacerbated the already difficult problem of violence.

The purpose of the study is to substantiate the problem of prevention of violence among students during quarantine; to determine the algorithm of work of a practical psychologist on prevention of violence among students during the quarantine period; propose measures to prevent domestic violence.

A study was conducted during November 2020 by conducting group focus interviews with teachers of educational institutions on the consequences of the COVID-19 pandemic. The aim was to determine the impact of the pandemic and quarantine measures on the implementation of the educational process in general and its participants in particular. The poll was anonymous. The Coverage of respondents – 3209 people. The level is all-Ukrainian.

The algorithm of actions of pedagogical workers in case of revealing signs or facts that may indicate the commission of violence against a child at work and the algorithm of a practical psychologist for the prevention of violence among students during quarantine are determined. Activities with teachers, students and parents on the prevention of domestic violence are proposed.

Keywords. abuse, violence prevention, quarantine, students, practical psychologists, psychological service.


Вступ. Проблема насильство над дітьми завжди існувала і, напевно, буде існувати надалі. Сьогодні розповсюджені такі його наслідки, як смерть дітей від голоду, під час бомбардувань і обстрілу, вбивство під час сварок подружжя. Також зустрічаються такі форми насильства, як торгівля дітьми, жебрацтво, економічна експлуатація, проституція, ігнорування потреб та інтересів тощо. 

Закриття освітніх закладів, дистанційне навчання через COVID-19 докорінно змінило форму психологічного супроводу здобувачів освіти. Вимушена ізоляція загострила і так непросту проблему насильства. Одним з головних завдань практичного психолога, відповідно до Положення про психологічну службу в системі освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 22.05.2018 № 509, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 липня 2018 р. за № 885/32337, є сприяння створенню умов безпечного освітнього середовища, а саме попередження випадків насильства та надання допомоги тим, хто безпосередньо опинився в ситуації насильства, булінгу. 

Мета дослідження: обґрунтувати проблему профілактики насильства серед учнів у період карантину; визначити алгоритм роботи практичного психолога з профілактики насильства серед учнів у період карантину; запропонувати заходи щодо профілактики домашнього насильства.

Для досягнення поставленої мети використано комплекс взаємопов’язаних методів наукового дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, конкретизація, класифікація, порівняння, узагальнення наукових джерел з теми дослідження; вивчення нормативно-правових документів, досвіду роботи психологічних служб) – для уточнення сутності ключових понять дослідження.

Результати дослідження та їх обговорення. Держава в останній час приділяє особливу увагу питанням захисту дітей від жорстокості, різних форм насильства та булінгу. Нормативно-правове забезпечення підкріплено такими документами: 

– «Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі» схваленою Указом Президента України від 25 травня 2020 року № 195/2020.

– Конвенція ООН про права дитини

– Закон України «Про охорону дитинства».

– Закон України «Про освіту» Державна соціальна програма «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2021 року.

– Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу».

– Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

– Розпорядження КМУ від від 23 червня 2021 р. № 756-р «Про затвердження плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на 2021–2023 роки» 

– «Положення про психологічну службу у системі освіти України»  від 22.05.2018 р. № 509 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.07 2018 року за №885/32337 

Також Листи МОН. 

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (Горленко, 2019).

Саме діти є найуразливішою і найнезахищенішою частиною суспільства. Саме внаслідок дій або бездіяльності дорослих діти потерпають від насильства з боку членів їх сімей. Поняття «насильство над дітьми» широке і містить різні види поведінки батьків та опікунів, інших родичів, вчителів, вихователів, будь-яких осіб, які старші або сильніші. 

У практиці психологічної служби часто використовують поняття «жорстоке ставлення щодо дитини», що передбачає фізичне насильство, інцест і сексуальне насильство тощо. Постраждалою дитиною вважається не лише та, яка зазнала домашнього насильства, а й очевидець такого насильства (Мірошніченко, 2021). 

Нехтування інтересами дитини, жорстоке ставлення до неї можуть мати різні форми і види. Проте їх наслідками майже завжди є серйозні проблеми в здоров’я, зниження соціалізації дитини, часто й загроза її життю чи навіть є причиною смерті. 

Як зазначають науковці, діти, що зазнали різного роду насильства, самі в подальшому можуть або проявляти агресивність без видимої на то причини, або навпаки, не можуть себе захистити. І в тому, і в іншому випадку порушується контакт, спілкування з однолітками. 

Отже, будь-який вид насильства має негативний вплив на фізичний та психічний розвиток, особистісні та емоційні порушення, соціальні наслідки. 

Безумовно під час встановленого законодавством карантину фахівці психологічної служби продовжують діяльність, спрямовану на забезпечення реалізації головної мети і завдань психологічної служби – збереження та зміцнення психічного й фізичного здоров’я; сприяння забезпеченню психологічної безпеки, надання психологічної і соціально-педагогічної допомоги всім учасникам освітнього процесу, реалізуючи її з огляду на специфіку закладу освіти, особливості й можливості здобувачів освіти. В сучасних умовах організації освітнього процесу, а саме у період карантину роль працівника психологічної служби в закладах освіти суттєво зростає. 

Сьогодні ми набуваємо нового досвіду дистанційної реалізації основних завдань психологічної служби в умовах нестандартної ситуації в країні.

Метою діяльності психологічної служби є сприяння створенню умов для соціального та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, охорони психічного здоров’я, надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти.

Варто зауважити, що практичні психологи закладів освіти з метою профілактики насильства серед учасників освітнього процесу в умовах карантину можуть ефективно працювати дистанційно, а саме: 

– повідомляти про проведення психологічних тренінгів, вебінарів, семінарів, конференцій, навчальних проектів, які відбуваються онлайн; 

– розміщення просвітницької інформації для батьків на сайті закладу, або на офіційний сторінках у соціальних мережах (профілактика насильства в сім’ї, корисні поради щодо організації домашніх занять з дітьми та змістовного спільного проведення дозвілля тощо).

В період карантину доцільно забезпечувати підвищення рівня психологічних знань педагогічних працівників, зокрема:

– психоедукація батьків, педагогічних працівників з профілактики насильства (тематичних або за запитом); 

– рекомендувати вправи з психогімнастики, кінезіології, рухливі, розвивальні ігри тощо, з метою зниження рівня тривожності дітей;

– створити перелік літератури та художніх фільмів (мультфільми) з профілактики насильства для спільного перегляду батьків і підлітків (дітей); 

– рекомендувати батькам, педагогам книги щодо підвищення рівня їх педагогічної компетенції з профілактики насильства.

В рамках виконання теми дослідження протягом листопада 2020 року нами було проведено групові фокус-інтерв’ю з педагогічними працівниками освітніх закладів щодо наслідків пандемії COVID-19 для педагогічних працівників закладів. Метою було визначення впливу пандемії і карантинних заходів на здійснення освітнього процесу в цілому та його учасників зокрема. Опитування було анонімним. Охоплення респондентів – 3209 осіб. Рівень – всеукраїнський.

Практичні психологи, соціальні педагоги, вчителі зазначили, що питання насильства є досить актуальним, особливо під час дистанційного навчання. В результаті проведеної роботи було розроблено програми підвищення кваліфікації для практичних психологів та соціальних педагогів, вибудовано алгоритм реагування педагогічних працівників та перенаправлення дітей, постраждалих від насильства під час освітнього процесу в умовах дистанційного навчання. Попередньо науковцями Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України під керівництвом В. Г. Панка розроблено алгоритм первинної профілактики насильства в учнівському середовищі (Горленко, 2019). 

Перш за все у виявленні фактів домашнього насильства велику роль відіграє спостережливість педагогічних працівників закладу освіти, уважне ставлення до здобувачів освіти і спроможність вчасно помітити тривожні симптоми у поведінці та настроях дітей.

Якщо в процесі проведення онлайн-занять педагог бачить або чує, що батьки або інші члени ciм’ї застосовують до дитини різного виду насильства, зокрема:

– хапання, штовхання, смикання за волосся, ляпаси, побиття, словесні образи, погрози, приниження, крики, залякування тощо; 

– перешкоджають спілкуванню з однолітками;

– перешкоджають участі дитини в онлайн-заняттi; 

– навмисно псують улюблені іграшки, особисті речі; 

– примушують виконувати непосильну для дитини роботу; 

– змушують виконувати роботу замість відвідування онлайн-занять; 

– сваряться, б’ються мiж собою тоща.

В цьому випадку необхідно:

– передати інформацію для подальшого реагування керівнику закладу та/або уповноваженій особі;

– забезпечити організацію надання медичної допомоги (у разі потреби);

– намагатися не залишати дитину на одинці, заспокоїти її;

– підтримати і схвалити те, що дитина звернулася та розповіла про ситуацію;

– запитати, кому ще дитина може розповісти про те, що відбулося/ відбувається? Кому вона довіряє?

– можна поспілкуватись з постраждалою дитиною, дотримуючись алгоритму ведення діалогу з дитиною, яка потрапила в ситуацію насильства або загрозу його вчинення;

– доцільно провести бесіду з учасниками ситуації: дітьми свідками (спостерігачами), дитиною кривдником, дотримуючись правил спілкування. 

– можна провести бесіду з батьками дитини 

– звернутись для отримання консультацій юристів, психологів та соціальних працівників; 

– надати інформацію про те куди можна звернутись у випадках насильства: телефони гарячих ліній (безкоштовно, анонімно, конфіденційно).

Практичному психологу важливо забезпечити профілактичну роботу з попередження домашнього насильства. Ефективність профілактичної роботи в цьому напрямі значною мірою залежить від розуміння актуальності проблеми насильства в умовах конкретного освітнього закладу, основних чинників формування насильницького поводження підлітків. 

Основними завданнями профілактичної роботи практичного психолога є:

– аналіз соціально-психологічного клімату в освітньому закладі в цілому і окремих класах (групах), дають рекомендації щодо його поліпшення та сприяють класним керівникам, іншим співробітникам освітнього закладу, учням та батькам в його поліпшенні;

– розпізнавання в учнів і працівників закладу освіти проблеми в міжособистісному спілкуванні, адаптації до колективу, передумови до насильницької поведінки або віктимізації і надають їм своєчасну соціально-психологічну допомогу;

– здійснення систематичного спостереження за учнями з особливими освітніми потребами, особливостями розвитку та поведінки і іншими учнями, уяких більш високий ризик стати жертвою насильства і дискримінації, а також за учнями, що знаходяться на внутрішкільному обліку через порушення дисципліни або вчинення актів насильства; надають їм, їхнім батькам і класним керівникам необхідну консультативну допомогу;

– консультування педагогів, інших співробітників освітньої установи, учнів і їх батьків з питань запобігання агресивної поведінки, вирішення конфліктних ситуацій та надають необхідну психологічну та соціальну допомогу;

– проведення з працівниками освітнього закладу, учнями та їх батьками спеціальних занять і тренінгів з розвитку навичок спілкування, вирішення конфліктів, керування емоціями і подолання стресових ситуацій;

– участь в розборі випадків насильства, оцінювання психологічного стан жертви, кривдника і свідків, і надання їм необхідної соціально-психологічної допомоги;

– взаємодія з фахівцями соціальних служб, центрів соціальної допомоги сім’ї та дітям, реабілітаційних центрів, медичних служб для надання допомоги постраждалим від насильства та іншим учасникам конфліктних ситуацій.

Пропонуємо орієнтовні заходи первинної профілактики домашнього насильства:

Тренінги, заняття з елементами тренінгу – це особлива інтерактивна форма навчання, під час якої людина максимально оволодіває новими знаннями, отримує нові навички, переглядає власні цінності та пріоритети, коригує, удосконалює та розвиває певні якості та властивості своєї особистості, обирає для себе такі форми та методи поведінки, які відповідають саме її ситуації та індивідуальності, за темами: «Стоп жорстокому поводженню з дітьми», «Насилля в сім’ї – актуальна проблема сучасного суспільства», «Торгівля людьми – як уберегтися від небезпеки», «Захисти дітей від насильства та жорстокого поводження», «Попередження насильства в сім’ї», «Відкрите та ефективне спілкування. Попередження жорстокого поводження та насильства в сім’ї та молодіжному середовищі».

Форум-театри – це методика інтерактивної роботи, направлена на вирішення соціальних проблем, коли глядач перетворюється з пасивного на активного співучасника всього, що відбувається, за темами: «Стоп насиллю в сім’ї», «Я – підліток».

Аналіз правових ситуацій – форма роботи, спрямована на традиційне розв’язування задач за заданою проблемою, за темами: «Вчимося протидіяти насиллю», «Скажемо «ні» насильству в шкільному колективі», «Підвищення рівня обізнаності населення щодо сімейного насилля. Нетерпиме ставлення до насильства».

Дискусії, дискусійні платформи – це форми колективного обговорення, мета яких виявити істину або знайти правильний розв'язок порушеного питання через висловлення власних міркувань та зіставлення поглядів опонентів на проблему. Під час такого обговорення виявляються різні позиції, озвучуються протилежні думки, а емоційно інтелектуальний стимул підштовхує до активного мислення, за темами: «Гендерна нерівність та протидія насильству», «Насильство над жінкою в світовій класиці», «Світ без насильства».

Дебати – чітко структурований і спеціально організований публічний

обмін думками між двома сторонами з актуальної теми: «Я проти насильства», «Що я знаю про насильство?».

Рольові ігри – розігрування правової ситуації у ролях. Мета розігрування правової ситуації, за ролями – визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри. Ігри за темами: «Як не стати жертвою насильства», «Батьківське щастя: виховання без насильства» та ін.

Флешмоб – це несподівана поява групи людей в заздалегідь запланованому місці. Після закінчення запланованої акції її учасники розчиняються в натовпі перехожих людей, що і викликає ефект раптовості, за темою: «Я проти насильства».

Воркшоп – це колективний освітній захід, учасники якого отримують нові знання та навички в процесі динамічної групової роботи, за темами: «Кодекс справжнього чоловіка», «Вчимося володіти емоціями», «Вчимося спілкуванню».

Бібліомікси – тематичний бібліографічний огляд, до якого включають різноманітні бібліотечні документи: книги, періодичні видання, відео-, кіно-, фоно-, фотодокументи, електронні видання, плакати, посилання на інформаційні ресурси тощо, за темами: «Насильство у сім’ї» , «Толерантне ставлення до осіб, що постраждали від домашнього насильства», «Сучасна щаслива сім’я».

Каравани історій з проблеми насильства – захід, що складається з

цікавих історій, пов'язаних з найвідомішими людьми, історичними місцями, традиціями і подіями.

Крім цього варто проводити різні форми роботи з батьками з профілактики домашнього насильства, зокрема:

1) батьківські зустрічі – робота з колективом батьків. Це форма організації спільної діяльності батьків, учителів, практичного психолога та соціального педагога, яка передбачає їх спілкування щоб, обговорити актуальні питання навчання і виховання, ухвалення рішень;

2) консультації – форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями психологічної служби допомоги батькам із різних проблем родинного виховання;

3) педагогічний консиліум – форма спілкування учнів, учителів, фахівців психологічної служби закладу освіти та батьків, метою якої є: цілісне, різнобічне вивчення особистості учня, вироблення єдиної педагогічної позиції; визначення головних напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями вчителів,батьків, самого учня; тренінги спілкування, методики оволодіння аутотренінгом;

4) лекція – послідовний монологічний виклад узагальнених знань (лекція-інструктаж, лекція-показ, лекція-репортаж, науково-популярна);

5) семінар – активна форма просвіти батьків. Передбачає попередню самостійну роботу батьків і вчителів з вивчення літератури, підготовка виступів, доповідей, тез, запитань.

Висновки. Отже, проблема насильство над дітьми є дуже актуальна, особливо вона загострилася в період пандемії COVID-19. Обґрунтовано проблему профілактики насильства серед учнів у період карантину. Окреслено алгоритм роботи практичного психолога з профілактики насильства серед учнів у період карантину. Запропоновано заходи з педагогами, учнями та батьками щодо профілактики домашнього насильства.


Література

    1. Горленко, В. М., Марухіна, І. В., Острова, В. Д., Панок, В. Г., Рибалка, В. В., Романовська, Д. Д.,  Сосновенко, Н. В., & Ткачук І. І. (2019) Алгоритми діяльності працівників психологічної служби. Київ: УНМЦ практичної психології і соціальної роботи

    2.  Про запобігання та протидію домашньому насильству (Закон України). № 2229 – VІІІ. (2017). Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19.

    3. Мірошниченко, А. В. (2021). Насильство в сім’ї. Правова освіта. Сайт Головного управління юстиції у Кіровоградській області. Вилучено з: http://pravovaosvita.ucoz.ua/publ/nasilstvo_v_sim_39_ji/1-1-0-13.

    4. Стромило А. П., & Мукомел С. А. (2010). Насильство над дітьми та його наслідки. Вісник Черкаського університету. (121), 140-143.



Contact information of corresponding author: 

Nataliia Sosnovenko

98-A, Vito-Lytovski lane,

Kyiv, Ukraine, 03045

+38 044 252 70 11

snataliv@ukr.net

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5029-679X

logo-planet Made in Svit